обкочений
ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкоти́ти.
Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (Курс заг. геол., 1947, 94).
Словник української мови (СУМ-11)