Словник української мови в 11 томах

обкочений

ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкоти́ти.

Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (Курс заг. геол., 1947, 94).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обкочений — обко́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обкочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкочений — ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкоти́ти. Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах