обкочений

обко́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкотити.

Значення в інших словниках

1. обкочений — обко́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкочений — ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкоти́ти. Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. обкочений — ОБКО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкоти́ти. Відклади тимчасових пустинних потоків в основному нагадують відклади рік. Різниця полягає в тому, що тут вони менш обкочені (Курс заг. геол., 1947, 94).  Словник української мови в 11 томах