обкрадений
ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкра́сти.
— Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Стельмах, І, 1962, 248).
Словник української мови (СУМ-11)ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкра́сти.
— Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (Стельмах, І, 1962, 248).
Словник української мови (СУМ-11)