обкрадений
ОБКРА́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обкра́сти.
– Може, й вона [берізка] лише наймичка в цьому панами обкраденому лісі? (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
І гнів, наче буря, в обкраденім серці встає (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)