обкручений

ОБКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкрути́ти 1 — 6.

Вгорі темніли.. довгі, обкручені комишем на кінцях, ще з дня заготовані віхи (Гончар, ІІ, 1959, 413);

Так їх ранком і найшли обох, вони були мертві — в обіймах, обкручені дротом (Довж., III, 1960, 356);

// обкру́чено, безос. присудк. сл.

Фелікс розповів, як фашисти розмовляли між собою про те, що в комендатурі стурбовані наявністю київського підпілля.., що зроблено перші кроки.. Ніхто не втече, так обкручено (Ю. Янов., II, 1954, 37).

Значення в інших словниках

1. обкручений — обкру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкрутити 1-6). || обкручено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкручений — ОБКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкрути́ти 1–5. Вгорі темніли .. довгі, обкручені комишем на кінцях, ще з дня заготовані віхи (О. Гончар); Так їх ранком і найшли обох, вони були мертві – в обіймах, обкручені дротом (О. Довженко); // обкру́чено, безос.  Словник української мови у 20 томах
4. обкручений — Обкру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)