обкручений

обкру́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкрутити 1-6).

|| обкручено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обкручений — обкру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкручений — ОБКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкрути́ти 1–5. Вгорі темніли .. довгі, обкручені комишем на кінцях, ще з дня заготовані віхи (О. Гончар); Так їх ранком і найшли обох, вони були мертві – в обіймах, обкручені дротом (О. Довженко); // обкру́чено, безос.  Словник української мови у 20 томах
3. обкручений — Обкру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. обкручений — ОБКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкрути́ти 1 — 6. Вгорі темніли.. довгі, обкручені комишем на кінцях, ще з дня заготовані віхи (Гончар, ІІ, 1959, 413); Так їх ранком і найшли обох, вони були мертві — в обіймах, обкручені дротом (Довж.  Словник української мови в 11 томах