облагоджувати

ОБЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що обла́днувати.

Якби сам Трохим Макуха увесь порядок у свойому [своєму] господарстві давав, то швидко б у нього і в великій хаті, і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці б цвірінькали (Кв.-Осн., II, 1956, 254).

Обла́годити ді́ло (ді́льце і т. ін.) — вигідно влаштувати яку-небудь справу.

Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (Коцюб., І, 1955, 50);

Він відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! (Ткач, Арена, 1960, 114).

Значення в інших словниках

1. облагоджувати — обла́годжувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. облагоджувати — див. залагоджувати  Словник синонімів Вусика
3. облагоджувати — [облагоджуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. облагоджувати — -ую, -уєш, недок., облагодити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що обладнувати. Облагодити діло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. облагоджувати — ОБЛА́ГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛА́ГОДИТИ, джу, диш, док., що, розм. Те саме, що обла́днувати. Якби сам Трохим Макуха увесь порядок у свойому [своєму] господарстві давав, то швидко б у нього і в великій хаті, і в кімнаті...  Словник української мови у 20 томах
6. облагоджувати — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.  Словник синонімів української мови