обладований
ОБЛАДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обладува́ти;
// обладо́вано, безос. присудк. сл.
Для шести постійних режисерів — головного нерва всього підприємства [кіностудії] — обладовано велике помешкання (Наука.., 12, 1967, 16).
Словник української мови (СУМ-11)