обладувати
ОБЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., чим, заст. Володіти.
Мій брат буде обладувати полем (Сл. Гр.);
Чим обладуєм ми, те приємніше нам; хоч ми й іншого прагнем давно (Др. Хмара, Вибр., 1969, 166).
ОБЛА́ДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Обладнати, спорядити.
Обладували вози в дорогу (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)