обладувати
ОБЛАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, заст.
Обладнати, спорядити.
Обладували вози в дорогу (Сл. Б. Грінченка).
ОБЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., чим, заст.
Володіти.
Мій брат буде обладувати полем (Сл. Б. Грінченка);
Чим обладуєм ми, те приємніше нам; хоч ми й іншого прагнем давно (М. Драй-Хмара).
Словник української мови (СУМ-20)