обламок
ОБЛА́МОК, мка, ч. Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного.
Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241).
Словник української мови (СУМ-11)