обламок

обла́мок

-мка, ч.

Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного.

Значення в інших словниках

1. обламок — обла́мок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обламок — ОБЛА́МОК, мка, ч. Частина, рештка чого-небудь зламаного, обламаного. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. обламок — УЛА́МОК (відбитий, відламаний шматок чого-небудь), ВІДЛА́МОК, ОБЛА́МОК, ОБЛО́МОК, ОСКО́ЛОК, СКА́ЛКА, О́ПРИСК діал. (перев. скла, каменю тощо — невеликий). З величезної купи уламків і брухту пробивалося жовте полум'я (О.  Словник синонімів української мови
4. обламок — ОБЛА́МОК, мка, ч. Частина, рештка чого-небудь поламаного, обламаного. Не встигла Тоня й схаменутись, як Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241).  Словник української мови в 11 томах