обласництво

ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, с.

1. Прагнення до культурної і економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави.

2. Прагнення добитися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення.

Більш або менш давало себе взнаки.. обласництво — тенденції, властиві тим або іншим діячам слова діалектні факти ввести в широкий літературний обіг (Розв. науки в УРСР.., 1957, 97).

Значення в інших словниках

1. обласництво — обласни́цтво іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. обласництво — -а, с. 1》 Прагнення до культурної та економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави. 2》 Прагнення домогтися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обласництво — ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Прагнення до культурної і економічної автономності своєї області в межах однієї держави. 2. Прагнення досягти загального поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення. Більш або менш давало себе взнаки ..  Словник української мови у 20 томах