обласник

ОБЛАСНИ́К, а́, ч., рідко,

1. розм. Працівник, діяч обласного масштабу;

// Особа, яка добре знає місцеві умови.

2. Прибічник обласництва.

Значення в інших словниках

1. обласник — обласни́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. обласник — -а, ч., рідко. 1》 розм. Працівник, діяч обласного масштабу. || Особа, яка добре знає місцеві умови. 2》 Прибічник обласництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови