обласник

обласни́к

-а, ч., рідко.

1》 розм. Працівник, діяч обласного масштабу.

|| Особа, яка добре знає місцеві умови.

2》 Прибічник обласництва.

Значення в інших словниках

1. обласник — обласни́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. обласник — ОБЛАСНИ́К, а́, ч., рідко, 1. розм. Працівник, діяч обласного масштабу; // Особа, яка добре знає місцеві умови. 2. Прибічник обласництва.  Словник української мови в 11 томах