область
О́БЛАСТЬ, і, ж.
1. Частина країни, державної території.
За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (Іст. СРСР, І, 1956, 69);
// У дореволюційній Росії — адміністративно-територіальна, перев. окраїнна, одиниця, яка за розмірами відповідала губернії.
Область Війська Донського.
2. Адміністративно-територіальна одиниця в СРСР, що є частиною союзної республіки.
Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область (Сміл., Сашко, 1954, 89);
// розм. Адміністративний центр, а також керівні організації такої одиниці державної території.
Гордий їхав дід Євмен в область делегатом, на свято одержання високої нагороди (Вишня, І, 1956, 316);
Вже дзвонять з області, чи прибув трактор (Довж., І, 1958, 80).
3. з означенням. Район, у якому поширені певні явища.
Гарячі джерела звичайно зустрічаються в областях діючих і згаслих вулканів (Фіз. геогр., 5, 1956, 102);
Полярна область.
Словник української мови (СУМ-11)