Значення в інших словниках
-
область —
о́бласть іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
область —
О́бласть. Галузь, сфера (діяльності). Щоб вже сі загальні збори причинили ся до поліпшеня нашого і усуненя найбільш разячих кривд...
Українська літературна мова на Буковині
-
область —
[облас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стей
Орфоепічний словник української мови
-
область —
1. (знання) царина, галузь, ділянка 2. це див. округа
Словник чужослів Павло Штепа
-
область —
-і, ж. 1》 Частина країни, державної території. || У дореволюційній Росії – адміністративно-територіальна, перев. окраїнна, одиниця, яка за розмірами відповідала губернії. Область Війська Донського. 2》 Адміністративно-територіальна одиниця в Україні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
область —
О́БЛАСТЬ, і, ж. 1. Частина країни, державної території. За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (з навч. літ.); // Адміністративно-територіальна одиниця у деяких країнах, зокрема в Україні.
Словник української мови у 20 томах
-
область —
Володіння, панування
Словник застарілих та маловживаних слів
-
область —
О́БЛАСТЬ, і, ж. 1. Частина країни, державної території. За царювання Тамари до Грузії були приєднані деякі області Персії (Іст. СРСР, І, 1956, 69); // У дореволюційній Росії — адміністративно-територіальна, перев.
Словник української мови в 11 томах
-
область —
рос. область в Україні й інших пострадянських державах — адміністративно-територіальна одиниця у складі держави.
Eкономічна енциклопедія