облишений

ОБЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обли́шити.

Запах паперів, наче дух людини в облишеній домівлі [домівці], вився в шухлядах (Рибак, Зброя.., 1943, 41);

// обли́шено, безос. присудк. сл.

Чи може се мені так приверзлося, буцім видання чернігівцями того збірника облишено (Мирний, V, 1955, 408).

Значення в інших словниках

1. облишений — обли́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. облишений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облишити. || облишено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облишений — ОБЛИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обли́шити. Запах паперів, наче дух людини в облишеній домівлі [домівці], вився в шухлядах (Н. Рибак); // обли́шено, безос. пред. Чи може се мені так приверзлося, буцім видання чернігівцями того збірника облишено (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах