облоговий

ОБЛО́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до обло́га 2.

За чверть години він разом з кур’єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (Добр., Очак. розмир, 1965, 150);

// Признач. для облоги (у 1 знач.).

В VI ст. слов’яни мали облогові стінопробивні гармати — тарани (Іст. УРСР, І, 1953, 38);

Облогове знаряддя.

Значення в інших словниках

1. облоговий — обло́говий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. облоговий — -а, -е. Прикм. до облога 2). || Признач. для облоги (у 1 знач.). Облогове знаряддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облоговий — ОБЛО́ГОВИЙ¹, а, е. Прикм. до обло́га¹ 2. За чверть години він разом з кур'єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (С. Добровольський); // Признач. для захоплення обложеного міста. В VI ст.  Словник української мови у 20 томах
4. облоговий — Облоговий, -а, -е 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.  Словник української мови Грінченка