облоговий

ОБЛО́ГОВИЙ¹, а, е.

Прикм. до обло́га¹ 2.

За чверть години він разом з кур'єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (С. Добровольський);

// Признач. для захоплення обложеного міста.

В VI ст. слов'яни мали облогові стінопробивні гармати – тарани (з наук. літ.);

Облогове знаряддя;

Облогові башти.

ОБЛО́ГОВИЙ², а, е, розм.

Прикм. до облі́г.

Облогові землі;

// Який росте на облогу, зібраний з нього.

Облогове сіно.

ОБЛО́ГОВИЙ³, а, е, розм.

1. Широко розповсюджений; загальний.

Облогова хвороба (Сл. Б. Грінченка).

2. Те саме, що облі́жний.

Облоговий дощ.

Значення в інших словниках

1. облоговий — обло́говий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. облоговий — -а, -е. Прикм. до облога 2). || Признач. для облоги (у 1 знач.). Облогове знаряддя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облоговий — ОБЛО́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до обло́га 2. За чверть години він разом з кур’єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (Добр., Очак. розмир, 1965, 150); // Признач. для облоги (у 1 знач.). В VI ст.  Словник української мови в 11 томах
4. облоговий — Облоговий, -а, -е 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.  Словник української мови Грінченка