облоговий
ОБЛО́ГОВИЙ¹, а, е.
Прикм. до обло́га¹ 2.
За чверть години він разом з кур'єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (С. Добровольський);
// Признач. для захоплення обложеного міста.
В VI ст. слов'яни мали облогові стінопробивні гармати – тарани (з наук. літ.);
Облогове знаряддя;
Облогові башти.
ОБЛО́ГОВИЙ², а, е, розм.
Прикм. до облі́г.
Облогові землі;
// Який росте на облогу, зібраний з нього.
Облогове сіно.
ОБЛО́ГОВИЙ³, а, е, розм.
1. Широко розповсюджений; загальний.
Облогова хвороба (Сл. Б. Грінченка).
2. Те саме, що облі́жний.
Облоговий дощ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облоговий — обло́говий прикметник Орфографічний словник української мови
- облоговий — -а, -е. Прикм. до облога 2). || Признач. для облоги (у 1 знач.). Облогове знаряддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облоговий — ОБЛО́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до обло́га 2. За чверть години він разом з кур’єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (Добр., Очак. розмир, 1965, 150); // Признач. для облоги (у 1 знач.). В VI ст. Словник української мови в 11 томах
- облоговий — Облоговий, -а, -е 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148. Словник української мови Грінченка