облоговий
Облоговий, -а, -е
1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно.
2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облоговий — обло́говий прикметник Орфографічний словник української мови
- облоговий — -а, -е. Прикм. до облога 2). || Признач. для облоги (у 1 знач.). Облогове знаряддя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облоговий — ОБЛО́ГОВИЙ, а, е. Прикм. до обло́га 2. За чверть години він разом з кур’єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (Добр., Очак. розмир, 1965, 150); // Признач. для облоги (у 1 знач.). В VI ст. Словник української мови в 11 томах
- облоговий — ОБЛО́ГОВИЙ¹, а, е. Прикм. до обло́га¹ 2. За чверть години він разом з кур'єром потюпав верхи до загону Самойлова, що займав ліве крило облогової армії (С. Добровольський); // Признач. для захоплення обложеного міста. В VI ст. Словник української мови у 20 томах