обліковець
ОБЛІКО́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, яка веде облік чого-небудь.
Обліковець Марія Щербань.. зосереджено пересувала пошерхлим пальцем чорні кружальця на рахівниці (Жур., Вечір.., 1958, 8);
Вслід за мною йшла [Векла] до мірниці, разом з обліковцем перевіряла удій (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 91).
Словник української мови (СУМ-11)