обліплений
ОБЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліпи́ти.
Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (Стельмах, II, 1962, 268);
Її.. тіло щільно обліплене мокрою від зливи шовковою сукнею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 424);
Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
За круглими будками, густо обліпленими афішами та об’явами,.. стоїть заповітна "Победа" (Збан., Любов, 1957, 99);
Обліплені бджолами вишні Дзвоном м’яким золотим задзвеніли (Вирган, В розп. літа, 1959, 192);
Назустріч сунули жінки, обліплені дітьми (Ле, Право.., 1957, 131).
Словник української мови (СУМ-11)