Словник української мови в 11 томах

обліплений

ОБЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обліпи́ти.

Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (Стельмах, II, 1962, 268);

Її.. тіло щільно обліплене мокрою від зливи шовковою сукнею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 424);

Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Вільде, Сестри.., 1958, 436);

За круглими будками, густо обліпленими афішами та об’явами,.. стоїть заповітна "Победа" (Збан., Любов, 1957, 99);

Обліплені бджолами вишні Дзвоном м’яким золотим задзвеніли (Вирган, В розп. літа, 1959, 192);

Назустріч сунули жінки, обліплені дітьми (Ле, Право.., 1957, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обліплений — облі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обліплений — [оубл’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. обліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обліпити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обліплений — ОБЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обліпи́ти. Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе (М. Стельмах); Її .. тіло щільно обліплене мокрою від зливи шовковою сукнею (О. Ільченко); Дерева були дбайливо підчищені.  Словник української мови у 20 томах