обліч

О́БЛІЧ, у, ч., діал. Розрахунок.

Після Кавунової смерті в посесора зостались його гроші за цілий місяць. Як настав обліч, вербівці почали нагадувать за ті гроші (Н.-Лев., II, 1956, 213).

Значення в інших словниках

1. обліч — о́бліч іменник чоловічого роду розрахунок діал.  Орфографічний словник української мови
2. обліч — -у, ч., діал. Розрахунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обліч — О́БЛІЧ, у, ч., діал. Розрахунок. Після Кавунової смерті в посесора зостались його гроші за цілий місяць. Як настав обліч, вербівці почали нагадувать за ті гроші (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах