обманливий
ОБМА́НЛИВИЙ, а, е.
1. Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий.
Обманлива віддаль знову тікала від нас (Жур., Вечір.., 1958, 266);
В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах й обпалювали собі крила на довгі роки (М. Тарн., День.., 1963, 82);
// Примарний, уявний; несправжній.
З австрійської війни Кедрич повернувся цілий, але закортіло ще йому воювати за Україну, за обманливу.. землю і волю в галицькій армії (Козл., Ю. Крук, 1957, 401).
2. Який містить у собі обман (у 1 знач.); обманний.
Обманливі твердження.
Словник української мови (СУМ-11)