Словник української мови в 11 томах

обмести

ОБМЕСТИ́ див. обміта́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обмести — обмести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обмести — [обмеисти] -меиту, -меитеш, -меитеимо, -меитеите; мин. оубм'іў, -меила; нак. -меити, -меит'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. обмести — див. обмітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обмести — ОБМЕСТИ́ див. обміта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. обмести — ЗАМІТА́ТИ (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), МЕСТИ́, ПІДМІТА́ТИ, ВИМІТА́ТИ, ОБМІТА́ТИ (навколо чого-небудь). — Док.: замести́, підмести́, ви́мести, обмести́. Він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір (М.  Словник синонімів української мови
  6. обмести — Обмести́, див. обміта́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обмести — Обме́сти́ см. обмітати.  Словник української мови Грінченка