обмет

ОБМЕ́Т, у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби.

*Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (Стельмах, Добрий ранок, 1941, 34).

Значення в інших словниках

1. обмет — обме́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обмет — -у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмет — ОБМЕ́Т, у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби. Темна була й вода в потоці, тільки біля самих ніг у Юлини, де під каменем крутився обмет, по воді перебігали срібні пасмуги (С. Скляренко); * Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах