обмет

ОБМЕ́Т, у, ч.

Велика сітка для лову звірів, риби.

Темна була й вода в потоці, тільки біля самих ніг у Юлини, де під каменем крутився обмет, по воді перебігали срібні пасмуги (С. Скляренко);

* Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. обмет — обме́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обмет — -у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмет — ОБМЕ́Т, у, ч. Велика сітка для лову звірів, риби. *Образно. Наш човен самотній, в темряву повитий, В золотисті обмети, мов щука, влітав (Стельмах, Добрий ранок, 1941, 34).  Словник української мови в 11 томах