обмовити —
обмо́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
обмовити —
[обмовиетие] -оўл'у, -виеш, -оўл'ат'; нак. -оў, -оўтеи
Орфоепічний словник української мови
обмовити —
див. обмовляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обмовити —
ОБМО́ВИТИ див. обмовля́ти.
Словник української мови у 20 томах
обмовити —
ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.
Словник синонімів української мови