обморочувати
ОБМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Виклика́ти запаморочення, затуманювати свідомість.
Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Л. Укр., І, 1951, 274).
2. Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману.
[Степанида:] Якби не Василь, то обморочили б тебе (Кроп., І, 1958, 138).
Словник української мови (СУМ-11)