обмотувальниця

ОБМО́ТУВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́тувальник.

Коли харків’яни дізналися про досвід ленінградської обмотувальниці.., вони впровадили його в себе (Укр. іст. ж., 4, 1960, 7).

Значення в інших словниках

1. обмотувальниця — обмо́тувальниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обмотувальниця — -і. Жін. до обмотувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмотувальниця — ОБМО́ТУВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́тувальник.  Словник української мови у 20 томах