обмощений

ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмости́ти.

Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (Головко, II, 1957, 584);

// обмо́щено, безос. присудк. сл.

Кучі, поскрипуючи, пропливли мимо, але ще довго після того в повітрі пахло дьогтем, кінським потом і житньою половою, якою було обмощено горшки (Тют., Вир, 1960, 45).

Значення в інших словниках

1. обмощений — обмо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмостити. || обмощено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (А. Головко); // обмо́щено, безос. пред. Кучі, поскрипуючи, пропливли мимо, але ще довго після того в повітрі пахло дьогтем, кінським потом і житньою половою, якою було обмощено горшки (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах