обмощений

обмо́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обмостити.

|| обмощено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обмощений — обмо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (Головко, II, 1957, 584); // обмо́щено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах
3. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (А. Головко); // обмо́щено, безос. пред. Кучі, поскрипуючи, пропливли мимо, але ще довго після того в повітрі пахло дьогтем, кінським потом і житньою половою, якою було обмощено горшки (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах