1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмощений

обмо́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обмостити.

|| обмощено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмощений — обмо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (Головко, II, 1957, 584); // обмо́щено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  3. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (А. Головко); // обмо́щено, безос. пред. Кучі, поскрипуючи, пропливли мимо, але ще довго після того в повітрі пахло дьогтем, кінським потом і житньою половою, якою було обмощено горшки (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах