1. Словник української мови у 20 томах

обмощений

ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обмости́ти.

Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (А. Головко);

// обмо́щено, безос. пред.

Кучі, поскрипуючи, пропливли мимо, але ще довго після того в повітрі пахло дьогтем, кінським потом і житньою половою, якою було обмощено горшки (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмощений — обмо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмостити. || обмощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмощений — ОБМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмости́ти. Батько напівлежав у ліжку, обмощений подушками (Головко, II, 1957, 584); // обмо́щено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах