обмірник

ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь.

Значення в інших словниках

1. обмірник — обмі́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обмірник — -а, ч. Той, хто обмірює що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обмірник — ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь. Іменники, утворені за їх [суфіксів -ник, -льник] допомогою називають осіб за видом виконуваної дії, напр. обмірник (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах