обмірник
ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмірник — обмі́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обмірник — -а, ч. Той, хто обмірює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмірник — ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь. Іменники, утворені за їх [суфіксів -ник, -льник] допомогою називають осіб за видом виконуваної дії, напр. обмірник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах