обмірник
обмі́рник
-а, ч.
Той, хто обмірює що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмірник — обмі́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- обмірник — ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- обмірник — ОБМІ́РНИК, а, ч. Той, хто обмірює що-небудь. Іменники, утворені за їх [суфіксів -ник, -льник] допомогою називають осіб за видом виконуваної дії, напр. обмірник (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах