обнадіювати

ОБНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБНАДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех., розм. Подавати, вселяти надію, упевненість у чому-небудь.

Невдачі не розчаровували Максима. Навпаки, що далі, то більше обнадіювали: менше залишалося сіл, ближчою ставала зустріч з Маринкою (Кочура, Родина.., 1962, 74);

Йому треба було сказати щось дівчині, треба було обнадіяти чимсь (Міщ., Сіверяни, 1961, 95).

Значення в інших словниках

1. обнадіювати — обнаді́ювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обнадіювати — див. обіцяти  Словник синонімів Вусика
3. обнадіювати — -юю, -юєш, недок., обнадіяти, -ію, -ієш, док., перех., розм. Подавати, вселяти надію, упевненість у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обнадіювати — ОБНАДІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБНАДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого, розм. Подавати, вселяти надію, упевненість у чому-небудь. Невдачі не розчаровували Максима.  Словник української мови у 20 томах