обнажати
ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., книжн., рідко. Розкривати, оголяти.
Хрипіння й стогін.. били по нервах. Наче обнажив хто страшну рану й водить по ній тупим долотом (Хотк., І, 1966, 132);
// Знімати з себе або з кого-небудь одяг, головний убір і т. ін.
Словник української мови (СУМ-11)