обнажати

ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що, книжн., рідко.

Те саме, що ого́лювати.

І там, і тут мордоворот, готовність кожної хвилі обнажити шаблю й рубати нею товпу (Г. Хоткевич);

В добрий час, товариші! – голосно каже зв'язковий, скидаючи пілотку. Загін обнажив голови (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. обнажати — обнажа́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обнажати — моск. оголювати оголювати, оголяти, пооголювати, заголювати, заголяти, позаголювати, викривати, викрити, повикривати, відкривати, відкрити, повідкривати, розкривати, розкрити, порозкривати  Словник чужослів Павло Штепа
3. обнажати — ОБНАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБНАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., книжн., рідко. Розкривати, оголяти. Хрипіння й стогін.. били по нервах. Наче обнажив хто страшну рану й водить по ній тупим долотом (Хотк., І, 1966, 132); // Знімати з себе або з кого-небудь одяг, головний убір і т. ін.  Словник української мови в 11 томах