обникувати

ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось.

Сергій-оператор.. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (Гончар, Циклон, 1970, 132);

Тимко з Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Тют., Вир, 1964, 467).

Значення в інших словниках

1. обникувати — обни́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обникувати — -ую, -уєш, недок., обникати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обникувати — ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Обхо́дити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Сергій-оператор .. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (О.  Словник української мови у 20 томах