Словник української мови у 20 томах

обникувати

ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.

Обхо́дити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось.

Сергій-оператор .. неповагом кружляє довкола клубу, обникує, оглядає його то з фасаду, то з причілка (О. Гончар);

Тимко з Марком обникали весь хутір, але квартири не знайшли (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обникувати — обни́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обникувати — -ую, -уєш, недок., обникати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обникувати — ОБНИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Обходити скрізь, оглядаючи кого-, що-небудь, шукаючи когось, щось. Сергій-оператор..  Словник української мови в 11 томах