обоюдний

ОБОЮ́ДНИЙ, а, е, заст.

1. Обопільний, взаємний.

Знов, значить, будуть і ті самі "обсуждения" з вимотуванням жил обоюдним (Л. Укр., V, 1956, 426).

2. поет. Обосічний.

Може, зійдуть, і виростуть Ножі обоюдні, Розпанахають погане, Гниле серце, трудне (Шевч., І, 1951, 228);

Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 219).

Значення в інших словниках

1. обоюдний — обою́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. обоюдний — Обопільний, двобічний, (меч) дволезий, двосічний  Словник чужослів Павло Штепа
3. обоюдний — ОБОЮ́ДНИЙ, а, е, заст. 1. Обопільний, взаємний. Знов, значить, будуть і ті самі “обсуждения” з вимотуванням жил обоюдним (Леся Українка). 2. поет. Обосічний. А на перемозі... Я посію мої сльози, Мої щирі сльози.  Словник української мови у 20 томах
4. обоюдний — ДВОСІ́ЧНИЙ (перев. про зброю — загострений з двох боків), ОБОСІ́ЧНИЙ, ДВОГО́СТРИЙ розм., ОБОЮ́ДНИЙ поет., ОБОЮДОГО́СТРИЙ заст. Його двосічна гостра криця Влучна, як з неба блискавиця (М. Вороний); На ратищі ніс він..  Словник синонімів української мови