обпікаючий

ОБПІКА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обпіка́ти.

Наше уявлення про розплавлений метал зв’язано з обпікаючим жаром (Наука.., 2, 1962, 26);

І коли побачив [Бармаш] кров, .. обпікаюча.. злість підхопила й понесла його (Коз., Гарячі руки, 1960, 225).

Значення в інших словниках

1. обпікаючий — ОБПІКА́ЮЧИЙ, а, е. Дуже гарячий; пекучий. Уявлення про розплавлений метал зв'язано з обпікаючим жаром (з наук.-попул. літ.); // Дуже сильний, нестримний. І коли побачив [Бармаш] кров, .. обпікаюча .. злість підхопила й понесла його (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах