обпікатися

ОБПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обпі́кся, обпекла́ся, ло́ся; док.

1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки.

Йому не раз доводилося обпікатися гарячою сталлю (Руд., Вітер.., 1958, 288);

Артем сердито сьорбнув чаю, обпікся і поставив склянку на стіл (Головко, II, 1957, 447);

// Зазнавати больових відчуттів від чого-небудь їдкого, пекучого.

*Образно. Його [міста Львова] земля зазнавала наруги, .. обпікалася слізьми, та смерть не була владна над цим містом (Наука.., 10, 1956, 1).

2. перен., розм. Зазнавати невдачі в чому-небудь, зустрічати несподівані перешкоди при спробі зробити що-небудь, домогтися чогось.

— От тут-то, — довірливо продовжувала Клава, — і підстерігає нас небезпека.. Сама обпеклася, от і говорю (Ряб., Жайворонки, 1957, 121).

3. тільки недок. Пас. до обпіка́ти.

Значення в інших словниках

1. обпікатися — обпіка́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обпікатися — -аюся, -аєшся, недок., обпектися, -ечуся, -ечешся; мин. ч. обпікся, обпеклася, обпеклося; док. 1》 Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки. || Зазнавати больових відчуттів від чого-небудь їдкого, пекучого. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обпікатися — ОБПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обпі́кся, обпекла́ся, ло́ся; док. 1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки. Йому не раз доводилося обпікатися гарячою сталлю (М.  Словник української мови у 20 томах