обпікатися
ОБПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обпі́кся, обпекла́ся, ло́ся; док.
1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки.
Йому не раз доводилося обпікатися гарячою сталлю (Руд., Вітер.., 1958, 288);
Артем сердито сьорбнув чаю, обпікся і поставив склянку на стіл (Головко, II, 1957, 447);
// Зазнавати больових відчуттів від чого-небудь їдкого, пекучого.
*Образно. Його [міста Львова] земля зазнавала наруги, .. обпікалася слізьми, та смерть не була владна над цим містом (Наука.., 10, 1956, 1).
2. перен., розм. Зазнавати невдачі в чому-небудь, зустрічати несподівані перешкоди при спробі зробити що-небудь, домогтися чогось.
— От тут-то, — довірливо продовжувала Клава, — і підстерігає нас небезпека.. Сама обпеклася, от і говорю (Ряб., Жайворонки, 1957, 121).
3. тільки недок. Пас. до обпіка́ти.
Значення в інших словниках
- обпікатися — обпіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обпікатися — -аюся, -аєшся, недок., обпектися, -ечуся, -ечешся; мин. ч. обпікся, обпеклася, обпеклося; док. 1》 Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки. || Зазнавати больових відчуттів від чого-небудь їдкого, пекучого. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обпікатися — ОБПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обпі́кся, обпекла́ся, ло́ся; док. 1. Вогнем або чим-небудь гарячим пошкоджувати собі шкіру, слизові оболонки. Йому не раз доводилося обпікатися гарячою сталлю (М. Словник української мови у 20 томах