образливо

ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до обра́зливий 1.

Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Ткач, Жди.., 1959, 5);

— Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, — образливо одказала Марина (Мирний, III, 1954, 177);

Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (Шиян, Баланда, 1957, 137).

Значення в інших словниках

1. образливо — обра́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. образливо — Присл. до образливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. образливо — ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до обра́зливий. Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Д. Ткач); – Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, – образливо одказала Марина (Панас Мирний); Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
4. образливо — Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.  Словник української мови Грінченка