1. Словник української мови в 11 томах

образливо

ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до обра́зливий 1.

Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Ткач, Жди.., 1959, 5);

— Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, — образливо одказала Марина (Мирний, III, 1954, 177);

Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (Шиян, Баланда, 1957, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. образливо — обра́зливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. образливо — Присл. до образливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. образливо — ОБРА́ЗЛИВО. Присл. до обра́зливий. Лається боцман Смола не образливо, морськими словами (Д. Ткач); – Потурай їм! Вони всі одним миром мазані, – образливо одказала Марина (Панас Мирний); Нічого не відповів наймит, тільки на душі стало гірко й образливо (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. образливо — Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64. Словник української мови Грінченка